Showing results for "The Ukrainians" in Greek & Roman

"Держава" — діалог Платона, присвячений проблемі ідеальної держави. Він був створений у 360 р. до н.е. На думку Платона, держава є втіленням ідеї справедливості. В діалогові вперше чітко вказані філософи як люди, здатні осягнути те, що завжди тотожне самому собі. Діалог містить систематику й короткий критичний аналіз різновидів державного устрою (ідеальна «держава майбутнього», котра поки не існує, до нього не входить), розташованих Платоном за мірилом поступової деградації, що має вигляд еволюції в часі, але незворотність такої еволюції прямо не стверджується.

Розмисли наодинці з собою — це особисті записи римського імператора Марка Аврелія Антоніна, зроблені ним в 70-і рр. нової ери. Імператор вів щоденник, де розмірковував щодо понять громадянськості, обов'язку, честі, совісті, вірності і справедливості. На сторінках цього надзвичайного документа ми спостерігаємо напружену роботу особистості з опанування філософії стоїків та з практичного розвитку стоїчної традиції. Таким чином, щоденник Марка Аврелія — один з перших в історії людства приклад літератури про самовдосконалення.

Розмисли. Наодинці з собою - це особисті записи римського імператора Марка Аврелія Антоніна, зроблені ним в 70-і рр. нової ери. Імператор вів щоденник, де розмірковував щодо понять громадянськості, обов'язку, честі, совісті, вірності і справедливості. На сторінках цього надзвичайного документа ми спостерігаємо напружену роботу особистості з опанування філософії стоїків та з практичного розвитку стоїчної традиції. Таким чином, щоденник Марка Аврелія - один з перших в історії людства приклад літератури про самовдосконалення.

"В чому наше благо? Вибрані думки римського філософа" — збірка творів, що належать перу давньогрецького філософа Епіктета. До неї увійшли "Афоризми" і трактат В чому наше благо? Це роздуми відомого, зрештою, провідного, проповідника стоїцизму від класичної грецької школи про сенс життя і природу, про моральність, щастя і свободу особистості. Власне, роздуми Епіктета — це підвалини філософського напрямку самовдосконалення і саморозвитку. Епіктет вважав, що людина повинна розділити усі речі і обставини на залежні від неї і незалежні. У першому випадку мужньо виконувати свій обов'язок, решту — ігнорувати.